Marianna Soronevych
Життя в іншій країні – це дивовижна пригода, яка вчить важливість любові, дружби, страху, і самодопомоги.
Чудово влаштувати нове життя далеко від дому, далеко від усього звичного і знайомого – це найнеймовірніше почуття, яке переживає кожен. Так розповідають люди, які виїхали за кордон. Зазвичай розказують про те, що подорожі і еміграція розширюють горизонти, роблять їх більш відкритими. І тільки це має значення в житті.
Але те що еміграція – це також і самотність, і відчуженість, і напади паніки, і почуття провини, зазвичай залишається за кадром. Ось п’ять речей, які обов’язково стануться у житті, усіх, хто залишив свій дім і пішов за мрією.
1. Ваші близькі будуть спустошені
Незалежно від того, як часто і як сильно ви будете прикрашати своє нове життя, вони будуть спустошені. Навіть якщо ваша сім’я і друзі благословили вас на переїзд, вони все одно переживають.
Чому ви про це не знаєте? Тому що вони зробили все, щоб приховати від вас ці почуття. Вони не хочуть обтяжувати вас своїми сумнівами і страхами. Вони не хочуть, щоб на новій землі, задавали собі питання: “А що я взагалі тут роблю?”.Вони всі говорять тільки одне: “Якщо ти будеш щасливий, то і ми теж!”.
В день, коли вони проводжатимуть/зустрічатимуть в аеропорту, в їхні очах буде і смуток, і радість, якої ви ніколи не бачила раніше.
2. Вас не полишатиме відчуття провини
Поки ми боремося за життя за кордоном, вдома також відбуваються зміни. Одружуються, хворіють і помирають дорогі люди. Як би ви не намагалася бути поруч в телефонному чи інтернет-режимі, все одно не полишає думка про те, що насправді їм потрібні не слова, а присутність і дружнє плече.
За ті кілька років, відсутності можна пропусти майже всі весілля друзів дитинства. Всі дні народження. Народження дітей. Всі кращі події в житті кращих друзів та родини. А ще тяжче – дні народження, хвороби, випускні, чи навіть весілля власних дітей. Не рідко коли українки, що нелегально живуть за кордоном, вітають своїх дітей із одруженням … по скайпу.
Щоразу доводиться виправдовуватися, чому ви не можете приїхати. Те що ви перебуваєте на іншому кінці земної кулі, не маєте часу і грошей, здається не суттєвим.
Але це той соціальний вибір, який зробили ви самі! Навіть якщо ви знаєте, що ваше життя – присвячене рідним, хоча й на дистанції, і продовжуєте сподіватися на те, що близькі вас зрозуміють, ви все одно частенько будете почувати себе жахливо, жахливою людиною, донькою, матір’ю.
3. Вас не полишатиме відчуття самотності
За кордоном також можна створити свою компанію чудових друзів, завести нові знайомства. Тим не менше, періодично з’являється почуття самотності, якого ніколи не було до переїзду.
Перше Різдво чи Паска без родини викликають відчуття відсутності сім’ї, роду і племені. Щоб побудувати довірчі стосунки потрібно багато часу. За кордоном вам неминуче доведеться витратити набагато більше часу, для того, щоб у вас з’явилися нові справжні друзі. В той час як кілька років поспіль вам не буде з ким поділитися спогадами або розповідями про себе.
4. Ви ніколи не станете місцевим
Життя за кордоном змінить вас. Ви відмовитеся від багатьох старих переконань і, дізнаєтеся те, про що ніколи не здогадувалися і станете тим, ким ніколи раніше не були. Та як би ви не змінилися, на глибинному, дуже тонкому, рівні ви все одно будете почувати себе чужим між людьми і місці, у якому ви живете.
Це складно пояснити, але часом будуть моменти, коли вам нестерпно буде хотітися подзвонити додому.
Навіть якщо на лобі у вас не написано що ви чужинець. Але ви росли не в місцевій школі. Виховувалися в іншій культурі. Так що стати місцевим на 100% – майже неможливо. Ви знайдете новий дім в новій країні, і це трохи заповнить пустоту всередині вас. Однак вам завжди буде не вистачати коренів та історії. Ви ніколи не будете “своїм” на 100%, як би не намагалися.
5. Ви втратите багатьох дорогих друзів
Друзі напевно ніколи не думали, що можуть втратити вас. Є люди, з якими ви дружите з дитячого садку або зі школи, є ті, з ким ви разом подорожували. Усі емігранти жертвують цими дружніми стосунками.
Ви ще довго будете продовжувати спілкуватися, але навряд чи це можна буде назвати дружбою. У цьому ніхто не винен. І водночас це вина кожного. Ви забуваєте про їх дні народження, тому що дуже зайняті, роботою, чи стосунками новими друзями. Старі друзі звинувачують вас у тому, що ви не змогли потрапити до них на весілля, звинувачують у тому, що ви рідко відвідуєте батьків, і, можливо, що ваші діти ростуть на батьківщині без нагляду. Ця стара дружба рано чи пізно зміниться і закінчиться.
Це неминуче. І це життя. Ніхто не говорив, що буде легко. Втративши друзів, ви неминуче втратите частину себе і частину своєї історії.
Зважте на ці думки перед тим, як приймати серйозні рішення у своєму житті.. Намагайтеся вивчити досвід інших емігрантів. Думайте про те, що важливо саме для вас.
