Marianna Soronevych
За останні роки кількість українок, які хочуть вийти заміж за іноземців, значно зросла. Насамперед, це пояснюють кризою, яка штовхає жінок на пошук супутників життя за кордоном.
Та й тамтешні чоловіки все частіше виявляють бажання поєднати долю з громадянками України, які зберегли сімейні традиції, пише ТОБІ. Тоді як європейки чи американки – більш емансиповані і на перше місце у життєвих пріоритетах ставлять кар’єру, бізнес. Вони виходять заміж близько сорока і ще думають: народжувати їм дитину чи ні. А у нас, натомість, – хороші господині, дбайливі матері, берегині сімейного вогнища.
Коли співвітчизники не надихають
Забезпечений, надійний, впевнений у завтрашньому дні, уважний… Яка дівчина не мріє про такого чоловіка? Аби й гарний будинок, і авто, і відпочинок на найкращих курортах світу, і освіта для дітей. Нині такого благовірного серед українців, як кажуть в народі, і вдень з вогнем не знайдеш. Тому й вирушають наші співвітчизниці на пошуки долі у далекі краї. При цьому не полишають надії на справжнє жіноче щастя, вимальовуючи у рожевих матримоніальних мріях не тільки добробут, але й кохання. Хоча бувають випадки, коли представниці прекрасної статі залишають рідні пенати із цілком меркантильних почуттів або через величезне бажання стати громадянкою іншої країни.
Познайомитися з іноземцями сьогодні не така вже й проблема, адже практично всі мають доступ до Інтернету, а там – на кожному кроці сайти знайомств із закордонними женихами. Звичайно, можна звернутися й у конкретне, не віртуальне шлюбне агентство, або ж поїхати за кордон відпочивати. Правда, останній варіант трохи дорогуватий. Та в будь-якому випадку, якщо жінка твердо вирішила пов’язати долю з чоловіком-іноземцем, то їй доведеться докласти певних зусиль і піти на деякі жертви. Бо як же спілкуватися з майбутнім чоловіком, якщо, приміром, хоча б на елементарному рівні не знати мови? Тому перший крок – це курси англійської, німецької, французької, арабської чи китайської. Потім треба вивчити культуру й традиції країни, в якій збираєтеся мешкати, бо, як відомо, у чужий дім зі своїм уставом не пхаються. І якщо пропустити всі юридичні тонкощі оформлення візи нареченої, то тоді дорога до закордонного щастя стає відкритою. Й тут настає найважчий момент, усвідомлення якого може прийти не сьогодні, не завтра, а через місяць-півроку часу, – це розлука з рідними, друзями, близькими, своєрідний дискомфорт від того, що довкола чути лише чужу мову, що треба жити за новими законами та правилами. Ностальгія за сімейними святами, рідним домом, знайомими вуличками й сквериками, навіть за муканням корів у селі чи співом півнів – річ уперта. Відтак, золоті хороми не замінять звичної рідної домівки, бо в душі щемітиме. Тому частенько міжнародні шлюби приречені саме через відчуття самотності в чужому світі.
Ще одна небезпека – сексуальне рабство. І хоча для тебе це може видатися сценарієм поганенького фільму, але не забувай, що шлюбні аферисти існували завжди. А тому треба добре переконатися, куди й до кого ти їдеш, інакше можна гірко пошкодувати.
Варіації на тему
Ти + Він = Кохання й щастя
Тобі страшенно пощастило, ти виграла у лотерею все: і хорошого люблячого чоловіка, і громадянство, і забезпечене життя. Це про вас, коли говорять про кохання, яке не знає меж і кордонів. Чоловік в усьому підтримує, розуміє, що тобі раз на кілька місяців треба відвідувати батьків, рідних, друзів, адже ти сумуєш. Він розраджує, коли зі сльозами на очах ти ностальгуєш за батьківщиною, й робить усе, щоб почувалася, як удома.
Ти + Він = Громадянство
У тебе конкретна мета – вийти заміж за іноземця, аби втекти з України, аби отримати омріяне громадянство, а там – нехай світ валиться. Тому особливо не перебираєш з женихами. До одруження вдаєш, яка ти закохана, добра, вірна, як піклуєшся про нього. Коли ж стаєш офіційною дружною, ситуація змінюється до навпаки. Тут головне – не поспішати, адже зі штампом у паспорті громадянство в багатьох країнах світу автоматично не отримується. Тому треба зачекати… Звичайно, очікувати від такого шлюбу феєрверку позитивних емоцій не варто.
Ти + Він = Рабство
Не обов’язково сексуальне! Це може бути й побутове рабство, адже не поодинокі випадки, коли українських жінок утримують поруч як служниць. При цьому забирають паспорт, інші документи, які посвідчують особу, не дозволяють ні з ким спілкуватися, а єдина свобода – лишень виконувати примхи та забаганки чоловіка. При цьому частенько благовірні й руку на свою українську дружину піднімають. Ускладнюється така ситуація, якщо жінка не знає мови тієї країни, в яку приїхала, й не може попросити про допомогу. Особливо трагічно, коли дівчину примушують займатися проституцією. Тому варто добряче перевірити свого закордонного обранця.
Ти + Він = Розбите корито
І таке трапляється. Ти сподіваєшся на нього, готуєшся до весілля, надсилаєш йому гроші на квитки (або ще на якісь дрібниці), ви неодноразово разом відпочиваєте, а потім раз – і він зникає. Ні слуху, ні духу. Згодом виявляється, – звичайнісінький аферист. Як результат: ні нареченого, ні грошей, ні омріяного квитка за кордон.
Інше життя – інша віра
Не варто забувати й про те, що іноземці часто різняться від нас не тільки ментальністю та вихованням, але й вірою. І міжконфесійне подружжя має добре зважити всі «за» і «проти» такого союзу. Адже якщо між православними та католиками не відчувається особливої різниці у канонах, то, обравши собі за чоловіка представника мусульманської країни, проблем не уникнути. Мусульмани – ревні віряни, тому саме українським жінкам доводиться приймати іслам, а не туркам чи арабам – християнство. Та й ставлення до жінки в країнах Сходу не вельми привабливе. Однак якщо любов, як то кажуть, – зла, тоді треба ще до одруження обговорити нюанси: за яким обрядом вас вінчатимуть, чи можна поєднати їх; якої віри будуть ваші діти; як відзначатимете релігійні свята. І завжди бажано підготувати собі шлях до відступу, якщо треба переїхати в чужу країну.
Те, що важливо (нотатник нареченої іноземця)
Знання мови, бо інакше не тільки з коханим не порозумієшся, але й навіть допомогу не отримаєш в екстрених випадках.
Резервні кошти, про які знатимеш лише ти. Вони теж допоможуть тобі, коли сподіватися не буде на кого.
Документи, особливо паспорт, не можна нікому віддавати, бо без них ти – ніхто.
Треба знайти нових друзів, знайомих з-поміж емігрантів, які зможуть дати корисні поради, підтримати. З товаришами свого іноземного обранця теж варто налагодити стосунки, адже відтепер ти житимеш на їхній території.
Якнайшвидше влаштуйся на роботу, якщо, звичайно, твій наречений не мільйонер.
З’ясуй корисні номери телефонів та усі важливі та можливі адреси: консульства, організацій із захисту прав жінок, емігрантських центрів тощо.
__________________________________________
БІльше новин:
