Наука інтернет-знайомств: як знайти ідеальну пару

91 млн людей по всьому світу користуються сайтами і додатками для знайомств.

Знайти серед цих мільйонів “ту саму” людину – справа непроста, але іноді допомогти може наука, розповідає доктор Занд ван Туллекен.

Мені 37 років, і вже багато років я шукаю свою єдину і неповторну в Лондоні та Нью-Йорку.

Декому подобається самотнє холостяцьке життя, але для мене це мука. І тим не менш, я раптово усвідомив, що всі ці роки віддавав завелику перевагу – підозрюю, що даремно, – роботі та подорожам.

Я вирішив з’ясувати для програми BBC “Горизонти”, чи може науковий підхід до сайтів знайомств підвищити мої шанси на успіх.

Перша складність, з якою я зіткнувся, – зробити так, щоб мене помітили.

Для мене заповнення персональної анкети на сайті – найважча і неприємна частина всього процесу. Мені була огидна сама думка про те, що доведеться пройти через процедуру болісного самокопання (і наступних докорів сумління).

Крім того, доводиться також описувати свого “ідеального партнера”, що я вважав не дуже приємною і в чомусь навіть сексистською необхідністю, яка до того ж вимагає неабиякого оптимізму і хорошого уяви.

По допомогу я звернувся до професора Лондонського університету королеви Марії Халіда Хану, який вивчив десятки наукових робіт про знайомства в інтернеті.

Ця тема привабила його не тільки як вченого: він намагався допомогти другу, який ніяк не міг знайти собі дівчину.

Мені це здалося свідченням справжньої дружби, тим більше, що стаття, написана професором Ханом, містила детальний аналіз величезного обсягу даних.

Його дослідження показали, що одні профілі на сайтах знайомств явно привабливіші, ніж інші (завдяки цьому аналізу його друг тепер знайшов свою половину і щасливий).

Халід Хан стверджує, що 70% інформації у вашому профайлі має бути саме про вас і лише 30% – про якості, які ви шукаєте в партнері.

За даними досліджень, анкети, складені у такому співвідношенні, привертають більше уваги, оскільки люди почуваються впевненіше і не соромляться написати вам кілька рядків. Мені це здалося переконливим.

Але є й інші висновки. Наприклад, жінок частіше приваблюють чоловіки, які демонструють мужність, хоробрість і готовність ризикувати, а не доброту і альтруїзм. А я-то думав, що моя медична кар’єра буде плюсом.

Якщо ви хочете написати про те, що у вас відмінне почуття гумору, – краще продемонструйте його, радить Хан. Що ж, легко сказати.

Він також підказав мені вибрати ім’я користувача на сайті, яке б починалося з однієї з перших букв алфавіту. Часто люди підсвідомо асоціюють такі ініціали з академічним і професійним успіхом. Мені, наприклад, довелося змінити ім’я Занд (Xand) і на час стати Алексом.

Як не дивно, ці поради виявилися надзвичайно корисними.

Зрозумійте мене правильно: заповнювати анкету – жахливе заняття, але я тримав в голові кілька пунктів, на які слід звернути увагу, і вони допомогли мені впоратися зі страхом перед чистим аркушем і написати щось досить пристойне.

Мій профайл був опублікований, і тут виникла наступна проблема: з ким саме мені хочеться піти на побачення?

Обрати з нескінченної кількості потенційних кандидатур мені допомогла математик Ханна Фрай, яка підказала цікаву стратегію.

Метод, заснований на так званій теорії оптимальної зупинки, допомагає обрати кращий варіант із безлічі опцій.

Я виділив час на те, щоб переглянути сто профілів жінок в додатку Tinder, який працює за принципом “свайпа” – вибір відбувається простим рухом пальця (вправо – хочу познайомитися, вліво – не хочу).

Я поставив перед собою завдання зробити лише один “свайп” вправо, вибравши кращий варіант.

Якби я вибрав одну з перших кандидатур, я міг би пропустити щось краще, що випало би далі. Але якби я гортав занадто довго, міг би зрештою залишитись із абсолютно невідповідною кандидатурою

Якщо вірити математикам, які розробили алгоритм відбору кандидатів, мої шанси на успіх суттєво підвищуються, якщо я відкину перші 37%.

Тільки після цього слід вибирати кандидата, який здається мені кращим за всіх попередніх. Шанс на те, що кандидатура з цієї групи стане найкращою, сягає 37%.

Скажу відверто – мені було нелегко відкинути перші 37 жінок, враховуючи, що деякі з них виглядали досить непогано. Але я вирішив дотримуватися правил, пропустив 37 кандидатур і написав наступній, яка сподобалася мені більше за них. У результаті побачення було вдалим.

Якщо застосувати цю теорію до всіх моїх побачень і стосунків, я розумію, що вона і справді працює.

Математичне обґрунтування цієї стратегії – щось неймовірно складне, але, якщо поміркувати, ми користуємось подібним принципом і в житті.

Ми розважаємося і набираємося досвіду приблизно у першій третині всіх стосунків, які ми потенційно могли б мати. Потім, коли ми вже приблизно розуміємо, з чим маємо справу і що хочемо отримати, ми зупиняємося на наступній найкращій для нас людині, яку ми зустрічаємо.

Але найкраще в цьому те, що такий алгоритм дій диктував мені правила гри, яких я мав дотримуватися. Таким чином, я мав виправдання, яке дозволяло мені відкидати людей без почуття провини.

Водночас я став набагато легше сам сприймати відмови, як тільки почав розуміти їх не тільки як депресивний пошук стосунків, але й доказ (Ханна вважає це математичним фактом) того, що я дію правильно.

У вас набагато більше шансів на успіх, якщо ви активно шукаєте, а не чекаєте, поки з вами зв’яжуться. Математики можуть довести, що відсиджуватися в окопах невигідно.

Після кількох побачень з дівчиною мені, зрозуміло, захотілося дізнатися, чи є у нас з нею майбутнє.

Я звернувся за допомогою до лікаря Хелен Фішер, антрополога і консультанта сайту Match.com. Вона запропонувала використовувати для цієї мети магнітно-резонансну томографію (МРТ).

Мій брат-близнюк Кріс погодився лягти під МРТ-сканер з фотографією своєї дружини Діни в руці. Усім на втіху виявилося, що у нього типова активність мозку, характерна для закоханої людини.

Дослідження показало, що у нього незвично високо активізована вентральна область покришки середнього мозку, де розташований центр задоволення і заохочення.

При цьому зона, що відповідає за логічне мислення, була у нього деактивована. З точки зору неврології, Кріс втратив розум від кохання.

Доктор Фішер пояснила мені, що закоханість не гарантує вам успішні відносини з партнером просто тому, що поняття успіху в цій сфері вкрай суб’єктивне.

У цих словах підсумок мого власного досвіду використання служб знайомств в інтернеті.

Сайт знайомств – це, звичайно, лотерея. Застосування стратегії, заснованої на законах математики, злегка підвищує ваші шанси на успіх.

Але математична стратегія здатна лише запропонувати вам людей, які можуть припасти вам до душі, з якими ви можете спробувати побудувати стосунки.

______________________________________________________

Більше новин: