Розмова із Президентом Палати депутатів Джанфранко Фіні
Ось деякі з питань, які Президент Палати депутатів Джанфранко Фіні (на фото) підняв в інтерв’ю з Іноземцями в Італії. На його думку слід здійснити реформу Закону про громадянство, що дозволить спростити процес набуття італійського громадянства для другого покоління іммігрантів.
– Пане Президенте, що означає поняття “нові італійці”?
– Нові італійці це ті, хто вважає Італію своїм другим домом, навіть якщо вони не можуть назвати її землею своїх предків. В країні проживають кілька мільйонів вихідців із інших країн, багато з них стали італійськими громадянами, Італія для них є другою Батьківщиною: вони вболівають за національну футбольну команду, віддають честь державним символам. Численні хлопці та дівчата вступили у лави італійських збройних сил. Всі вони – нові італійці, які люблять країну, хоч їхні батьки народилися за її межами.
– Отже спостерігаємо ті ж процеси, що колись відбувалися із дітьми італійських іммігрантів
– Деякий час тому, моїм колегою, Президентом Конгресу США був Ненсі Пелозі – політик із типово італійським іменем. Президента Уругваю звали Сангінетті, у нього також італійське прізвище. Можна навести багато інших прикладів. За плечима Італії є довга історія еміграції, тому ми маємо сильні культурні протиотрути у боротьбі з ксенофобією, та підвалини політики інтеграції іммігрантів в ім’я спільних цінностей.
– Законом встановлено довгі терміни для прийняття італійського громадянства. Навіть ті діти, які народилися в Італії, є іноземцями до виповнення 18 років. І все ж вони відчувають себе італійцями, як і решта їхніх однокласників. Що слід зробити з цього приводу?
– Особисто у мене виникають великі сумніви щодо можливості включення в італійське законодавство право автоматичного отримання громадянства на основі народження на території країни. Багато держав які надають таку можливість, стикаються із численними проблемами. Одночасно вважаю абсурдом чекати вісімнадцятиліття. Адже у 10, 11,12 років, навіть якщо діти грають у ті ж ігри, вболівають за ті ж футбольні команди, однаково одягаються, можуть почути на свою адресу: “Ти інший, ти не італієць, ти не такий як я”.
– Що ж ви пропонуєте?
– На мій погляд, діти які із сім’ями постійно проживають в Італії, мають право стати італійцями по завершенні шкільного циклу не чекаючи 18 років.
– Ваші погляди на імміграцію все більше віддаляються від офіційних позицій уряду
– Ті, хто приїхав в Італію незаконно повинні бути видворені із країни. Ми не можемо дати притулок усім. Але є чітка відмінність між тими, хто в перебуває країні незаконно, та тими хто працює тут із дозволом на проживання. Чинний імміграційний закон носить моє ім’я, тому що разом із паном Умберто Боссі, ми визначили: правом проживання в Італії володіють ті, хто мають трудовий контракт.
– Нещодавно депутати руху Майбутнє й воля для Італії, об’єднавшись із урядовою опозицією, проголосували за перегляд імміграційної угоди з Лівією.
– З жалем змушений сказати, що дехто із представників уряду, після прийняття поправки яка зобов’язує Лівію до відкриття в Тріполі відділу захисту прав політичних біженців, дозволив собі сказати що ми сприяємо прибуттю човнів з нелегальними іммігрантами. Такий спосіб вирішення проблем імміграції є пропагандистським і не робить честі частині італійської політики.
– У 2003 році ви запропонували, надати легальним іммігрантам право голосу на місцевих виборах. Що ви думаєте про це сьогодні?
– Я не змінив думку. Участь у місцевих виборах означає можливість голосування за мера, президента провінції, членів міської ради. Цим правом уже користуються громадяни країн, які нещодавно увійшли в ЄС, постійно проживають в Італії, але не мають італійського громадянства. Чому відмовляти в такій можливості й іншим іноземним громадянам які живуть тут, та роблять внесок у розвиток країни?
– Якими реквізитами потрібно володіти для участі у адміністративних виборах?
– Щоб скористатися цим правом слід мати постійне місце прописки протягом визначеного часу. А також певність у бажанні брати участь, у житті країни. Обирати і бути обраним. Було б чудово, якби в муніципальні ради були обрані представники різних громад, які перебувають в Італії.
Розмову вела Маріанна CОРОНЕВИЧ