Marianna Soronevych
Після виходу міжміністерського декрету, що уточнює умови амністії в Італії 2012, подаємо роз’яснення та реквізити, необхідні для легалізації
Хто зможе подавати заяву
Заяву на легалізацію повинні подавати роботодавці. Ними можуть бути громадяни Італії, або іноземці, які володіють (або очікують першого отримання, чи продовження) довготривалим дозволом на проживання ЄС (колишня карта на проживання), або картою на проживання, отриманою в наслідок родинних стосунків із громадянином ЄС.
Також заяву може подавати громадян країн з-поза ЄС, який володіє дозволом на проживання для політичного притулку.
Розмір прибутку роботодавця
Для роботодавців встановлено ліміт прибутку, в залежності від галузі в якій задіяно працівника (домашнє господарство, наймана робота, сільське господарство, тощо).
Для легалізації найманих працівників компанії, підприємці та кооперативи повинні мати прибуток в розмірі не менше 30 000 євро, підтверджений податковою декларацією або задекларований у податковій чи фінансовій звітності.
Для роботодавців домашніх працівників (покоївок, доглядальниць, нянь, тощо) прибуток за останній рік (на основі податкової декларації) повинен складати не менше 20 000 євро, якщо роботодавець є єдиним годувальником у родині. Якщо ж в сім’ї є кілька осіб що отримають прибуток, сумарний дохід повинен бути не меншим за 27 000 євро. У розрахунку сумарного прибутку родини, може враховуватися зарплатня родичів до другого ступеня, навіть якщо вони не живуть з роботодавцем.
УВАГА: Немає жодних обмежень мінімального розміру прибутку якщо роботодавець що подає заяву на легалізацію свого доглядальника є неповносправним, людиною із обмеженими можливостями чи важкими патологіями.
Проте у випадку, легалізації доглядальника для неповносправної матері яку подає дочка, вона повинна продемонструвати мінімальний дохід (20 000, якщо в сім’ї працює одна людина, або 27 000, якщо в сім’ї прибуток має двоє і більше осіб). Це правило розповсюджується на опікунів неповносправних, та батьків (опікунів) дітей-інвалідів.
Присутність на території Італії
Для легалізації іноземних працівників слід довести їх присутність на італійській території щонайменше з 31 грудня 2011 року безперервно.
Яким чином це зробити – одне із найбільш непрояснених питань амністії. У постанові йдеться, що присутність в Італії повинні бути доведена документацією від “державних громадських органів”. Відповідний документ слід представити на прийомі у відділі імміграції для підписання контракту на проживання.
Неясно якими саме є ці “державні громадські органи”…
Недавно опублікований міжвідомчий указ не подає додаткові уточнення щодо цього питання.
Однозначно будуть дійсними, наприклад, довідки швидкої допомоги, медичні карти STP, нотаріальні акти, продовження паспорта в українському консульстві, тощо. Можна стверджувати що квитанції про відсилку грошей за кордон, рахунки-фактури, квитанції карітасу і т.д, дійсними не будуть.
В той же час, існують неофіційні слухи, про можливість підтвердити присутність автосертиікатом. Все ж українська газета не бере на себе відповідальності за правдивість такої інформації. Зацікавленим у легалізації, радимо зачекати інших пояснень міністерства, щоб не разикувати грошима, які слід сплатити за амністію.
Хто може легалізуватися
Легалізуватися можуть наступні категорії громадян із країн з-поза ЄС:
1. ті, що не володіють (і ніколи не володіли) дозволом на проживання;
2. ті, дія дозволу на проживання завершилась
3. ті, кому було відмовлено у продовженні дозволу на проживання;
4. ті, чий дозвіл на проживання не дозволяє працювати (наприклад іноземці, що подали запит на політичний притулок, з мотивів правосуддя, лікування);
5. ті, чий дозвіл на проживання дозволяє лише часткову зайнятість (пермессо для навчання);
6. громадяни що очікують відповіді про перше отримання, конвертування, або поновлення дозволу на проживання.
Нагадуємо, що, згідно документів виданих до останнього міжміністерського указу, легалізація дозволялась лише першій категорії іноземців.
Початок робочих стосунків
Робочі стосунки між нелегалом та роботодавцем повинні були бути початі щонайменше три місяці до дати публікації декрету. Враховуючи те, що декрет було вийшов 9 серпня, іноземець повинен був почати працювати з 9 травня 2012 (та повинен тривати, щонайменше, до дати відсилки запиту).
Легалізувати можна працівників, прийнятих на роботу на визначиний чи невизначений термін, за умови повної зайнятості. Виняток зроблено лише для домашніх працівників, якім дозволяється працювати неповний робочий день (part time), проте не менше 20 годин на тиждень.
Нагадуємо, що в усіх випадка працівникам повинна гарантуватися мінімальна зарплатня, передбачена національним колективним контрактом для певної галузі господарства.
Оплата легалізації
Закон передбачає оплату одноразового внеску у розмірі 1 000 євро на бланку “modello F24 Versamenti con elementi identificativi”, яку слід зробити до відсилки запиту. Цей внесок можна сплатити до останнього дня відсилки запитів, тобто до 15 жовтня. Внесок не повертається навіть якщо у легалізації буде відмовлено.
Скачати бланк для оплати легалізації ви можете ТУТ:
Не зможуть легалізуватися
Закон передбачає що заяву на легалізацію не можуть подавати роботодавці, засуджені протягом останніх п’яти років (навіть якщо вирок не є остаточним) за наступні злочини:
– посібництво нелегальній імміграції,
– торгівлі людьми та експлуатації проституції,
– жорстоку експлуатацію роботи нелегальних іммігрантів (так звані «капрали»).
Позбавлені права скористатися амністією, ті роботодавці, що в минулому подавали заявку на приїзд працівників по робочому контракту (декрет флуссі 2009), або інших легалізацій, а потім офіційно не прийняли їх на роботу (не уклали робочого контракту), за винятком, якщо це було зроблено по причинах непереборної сили.
Неможливо легалізувати іммігрантів, депортованих з міркувань громадського порядку або національної безпеки; засуджених (навіть якщо вирок не є остаточним) за порушення статті 380 Кримінально-процесуального кодексу (грабіж, насильство, тощо). У легалізації відмовлено тим, кого визнали «неприйнятними» («non ammissibile»), засуджені (навіть не остаточно) через загрозу громадському порядку та безпеці Італії, чи інших країнах Шенгенської зони.
Адвокат Маша Сальсаторе,
переклад Маріанни Сороневич
Іншу інформацію по легалізації знайдете ТУТ
