Marianna Soronevych
З 28 квітня Сесіль К‘єнґе – італійський міністр у справах інтеграції. З часу свого призначення вона не припиняє привертати увагу преси цілого світу, оскільки зазнає расистських нападів, і не тільки з боку люмпену, але й найвищої державної влади. Віце-президент Сенату, сенатор Ліги Півночі просто-таки “накинулися” на неї, порівнюючи її з мавпою.
Сесіль К‘єнґе народилася в Демократичній Республіці Конґо: їй 49 років, до Італії приїхала 1983 року, щоб вивчати медицину. Вона сподівалася на стипендію, проте їй не вдалося отримати її одразу. Таким чином, їй довелося рік прожити, так би мовити, “без паперів”. Аби вчитися, вона працювала “на чорно”.
Проте, за шість років, таки захистила диплом, до того ж блискуче. 1994 року вийшла заміж за інженера родом з-під Болоньї, і таким чином, отримала італійське громадянство.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Після усіх цих расистських нападів, тепер ви – найбільш знаний у світі міністр італійського уряду. Як Вам зараз живеться?
Сесіль К‘єнґе:
Нелегко. Після мого призначення я практично щодня зазнаю расистських нападів. Я не розцінюю це як напади на мою особу, але як напади на інституцію, яку представляю.
Водночас, слід зазначити, що це – важливий досвід, я чудово пам‘ятаю всі труднощі, що їх мені довелося пережити. І мета в мене завжди одна: допомогти іншим.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Ви обрали Італію тому що це країна, яку Ви любите. Чи тепер, коли Ви – міністр, Ви відкрили для себе Італію “з виворітного боку”?
Сесіль К‘єнґе:
Багато чого відбувається тепер не тому, що Італія – расистська країна, а тому, що вона переживає період змін. Ця зміна не супроводжується ані змінами в політиці чи в засобах комунікації, які б пояснювали явище міграції, ані освітніми програмами, які б брали до уваги італійську історичну пам‘ять.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Ви маєте цілковиту підтримку з боку уряду, прем‘єр-міністра і президента Наполітано. Якими є Ваші очікування?
Сесіль К‘єнґе:
Важко відповісти на це питання. Вперше Італія має міністра іноземного походження, вперше вона постала перед цієї проблематикою.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Чи бажаєте Ви відставки віце-президента Сенату?
Сесіль К‘єнґе:
Не я маю прохати її (це не в моїй компетенції).
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Гаразд, не як міністр, а як Сесіль К‘єнґе, як людина, Ви бажаєте її?
Сесіль К‘єнґе:
Я б хотіла… врешті-решт, це має бути його власне рішення, ніхто не повинен нав“язувати йому цього. Зміни починаються саме таким чином: потрібно, щоб кожен з нас зайняв свою позицію і був спроможним, за потреби, відступити.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Італійці – расисти?
Сесіль К‘єнґе:
Трапляється, проте, звісно, не всі, інакше у мене не було б можливості розпочати процес інтеграції.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Чи Ви пошкодували хоч раз, що погодились стати міністром інтеграції?
Сесіль К‘єнґе:
Ні, жодного разу, принаймні досі.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Чи спадало Вам колись на думку полишити уряд?
Сесіль К‘єнґе:
Ні, завжди є хтось, хто має прокласти шлях, особисті інтереси не мають йти попереду спільних. Навпаки, спільна справа заслуговує на те, щоб заради неї йти на самопожертву, іноді навіть – забути про себе…
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Ваше призначення є знаковим, проте чи немає ризику, що воно залишиться символічним, що Ви будете міністром “без портфеля”? Чи не здається Вам, що це може бути неабиякою перешкодою, беручи до уваги обмежені ресурси, які Ви маєте у Вашому розпорядженні?
Сесіль К‘єнґе:
Ні, гадаю, іноді зміни можна проводити, маючи доволі обмежені ресурси. Іноді можна домогтися змін за допомогою гарної організації міжвідомчої роботи.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Право на італійське громадянство для дітей іммігрантів, які народилися в Італії, та скасування закону про визнання злочином нелегальної імміграції – пріоритетні питання для Вас. За три місяці, відколи Ви отримали мандат, що Вам вдалося зробити?
Сесіль К‘єнґе:
Діти, що народилися у пар, які живуть в Італії 3-5 років, з“являються на світ у тих самих пологових будинках, навчаються в тих самих школах, відвідують ті самі гуртки, що й діти італійців… Їхній життєвий шлях разюче відрізняється від того, який мали їхні батьки.
Йдеться, отже, про спрощення процедури отримання громадянства. І уряд вже працює над цим питанням. Є майже 20 пропозицій, представлених на міністерському рівні. Мій департамент працює над тим, щоб спростити адміністративну процедуру щодо отримання громадянства…
Серед заходів, над якими ми працюємо, – наприклад, можливість легального перебування в країні з іншим типами документів, аніж так зване “право на проживання” (приміром, свідоцтво про навчання).
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Італія здатна на настільки щедрі жести, і водночас італійська імміграційна політика часто є предметом критики і скарг на європейському ріні. Яким насправді є обличчя Італії?
Сесіль К‘єнґе:
Італія зараз намагається змінити обличчя своєї міграційної політики, завдяки, зокрема, підходу, з яким моє міністерство прагне розв‘язати деякі проблеми, і той факт, що у нас є міністерство інтеграції, є ключовим для країни.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
На Вашу думку, Італії спроможна впоратися із потоком нелегальної імміграції? Відсутність іммігаційної політики на європейському рівні – це неабиякий тягар, чи не так?
Сесіль К‘єнґе:
Справа в тому, що Італія опинилась сама-однісінька віч-на-віч із європейським законодавством, згідно з яким, людина, яка прибула до Італії, наприклад, має прохати притулку саме в Італії. Це слід змінити. Якщо людина прибула до Італії, вона автоматично потрапила у Шенгенську зону, в зону вільного пересування. Над цим питанням ми маємо працювати, аби розв‘язати проблему на європейському рівні.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Що саме Ви маєте намір робити?
Сесіль К‘єнґе:
Передусім слід з повагою ставитись до засади вільного пересування всередині Шенгенської зони.
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Після перших ста днів уряду прем‘єр-міністра Енріко Летти, багато хто висловлює непевність у його тривалості. Керівник уряду, втім, демонструє оптимізм. Чи поділяють цей оптимізм інші члени уряду?
Сесіль К‘єнґе:
Так, ми поділяємо цей оптимізм. Дехто вважав, що ми не протримаємось і ці сто днів! А ми протримались більше, і це – важливий крок вперед!!!
Чечилія Каччотто, Євроньюз:
Чи немає у Вас ностальгії за Вашим попереднім життям, коли Ви були лікарем?
Сесіль К‘єнґе:
Так, є, і я користуюсь цією нагодою (вперше!), щоб передавати вітання моїм пацієнтам!
