Як обдурюють українців-заробітчан, дізнавалася кореспондент «ВЗ»
На гачку у шахраїв…
Через те, що знайти роботу в Україні непросто, чимало людей вирушає на заробітки за кордон. Непоодинокі випадки, коли українці стають жертвами шахраїв. Наша газета писала, як аферисти видурили у львів’янки пані Марії, яка працювала в Італії, 15 тисяч євро. Втершись у довіру, шахраї шантажували свою жертву, погрожували їй, аби перевела на їхній банківський рахунок вказану суму. Шахрайка на ім’я Наталія Янашівна неодноразово у телефонному режимі вимагала у заробітчанки гроші. Її спільниця – Людмила з Полтави – потенційних жертв виловлює у Римі. Пані Марію переконували, що на ній «порча», яку негайно потрібно зняти, а то помре вона і її діти… Зазвичай шахраї б’ють по найціннішому – родині. За відповідний ритуал (віск) мала заплатити 500 євро. Налякана заробітчанка, яка п’ять років не була вдома, «повелася» на аферу.
Шахрайку «замовив» правоохоронець?
Протягом року пані Марія пише заяви у відповідні органи: прокуратуру, міліцію. Правоохоронці грають у «пінг-понг», відправляючи листи з однієї області в іншу. Пояснюють, мовляв, термін перевірки матеріалів минає, банк відмовляється надавати будь-які дані про переказ коштів, не встановлено особи, причетної до цієї справи, пишуть про відсутність складу злочину… Таких відписок зібралася ціла папка. Заробітчанка не здається! Врешті-решт було встановлено, що шахрайка з Донецької області, з міста Маріуполя, втекла у Дніпропетровську область, була зареєстрована у Нікополі, згодом її слід з’явився у Новомосковську. У лютому цього року Новомосковський
МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області порушив кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 ККУ (шахрайство), яке перебуває в провадженні слідчого Скляренка А. Ведеться досудове слідство. Щоправда, коли до жінки зателефонували дніпропетровські слідчі, повідомили, що у них на руках немає усіх документів, є лише… одна заява. Невже матеріали хтось знищив?
Аби пересвідчитись, чи працюють з цією справою слідчі, я зателефонувала до одного з міліцейських босів у дніпропетровській міліції. Давати будь-які коментарі Ігор Тараненко відмовився. Сказав коротко: «Працюємо». Чому розслідування так затягнулося? Пані Марія дивується, що за стільки часу ні її, ні свідків не опитали. Досі не оголошено у розшук одну з головних підозрюваних – Наталію Янашівну. Виникає підозра, що аферистку знайшли ще донецькі правоохоронці, з ними вона домовилась, і її відпустили.
Везуть на роботу, а візу оформляють… туристичну
Я запитала у Львівському представництві Всеукраїнського благодійного фонду «Запорука», де функціонує Інформаційний центр з питань міграції, чи часто наші заробітчани потрапляють на гачок аферистів (фінансує цю організацію і співпрацює з Львовом італійська неурядова організація Soleterre). Юрист Софія Шутяк розповіла кілька історій.
За словами пані Софії, чимало випадків шахрайства пов’язані з оформленням документів (віз, дозволів на роботу тощо). Мігранти у пошуках роботи за кордоном звертаються до місцевих фірм-посередників, які не завжди сумлінно надають свої послуги. “Потрібно зайти на сайт Міністерства соціальної політики і у розділі “працевлаштування за кордоном” подивитись, чи має та чи інша фірма ліцензію (інформація оновлюється щомісяця), – каже юрист. – Гроші (плату за послуги) фірма-посередник має брати тоді, коли з людиною підписано контракт (зрозумілою для неї мовою), і тільки після того трудовий мігрант може йти до консульства за візою. До нас звернулася жінка, яку одна з таких фірм обдурила. Її чоловікові пообіцяли знайти роботу в Данії, за послуги взяли близько трьох тисяч доларів (просили, щоби у консульстві сказали, що ця послуга обійшлася їм у триста у. о.). Дали розписку від імені фізичної особи (не юридичної) про те, що кошти отримано за оформлення документів на стажування. З цим папером у правоохоронні органи не підеш, бо фактично роботи ніхто не обіцяв, і доказів для оскарження дій недостатньо». Цей чоловік поїхав у Данію, після трьох місяців роботи на фермі його звідти «попросили»…
Ще один випадок трапився з випускником одного з вузів. Разом з іншими чоловіками поїхав до Італії збирати апельсини. Хлопці отримали польську робочу візу. Власник плантації відмовився брати їх на роботу. А фірма-посередник «відмазувалася», мовляв, ми обіцяли, що привеземо вас до Італії, а далі – ваші проблеми. Не секрет, що відкриваючи візи у польському консульстві, чимало людей їде в інші країни Європи. Більшість не знає, що за нелегальне перебування в країні, яка входить до Шенгенської зони, «світить» великий штраф (до 30-50 тисяч євро). А порушенням закону є навіть перебування в країнах Шенгенської зони з візою, мета якої не відповідає дійсності (наприклад, робота на підставі туристичної візи). Ще один нюанс: документи на робочу візу людина має подавати особисто.
У Польщі українців «кинули» на 1,5 мільйона злотих…
Більшість людей із Західної України тримають курс на Польщу. Прибиральниці, які працюють у сім’ях, заробляють у сусідній державі 10-12 злотих за годину. Чимало людей працює на будовах (українці отримують на будівництві 600-800 євро на місяць). Але й там не без проблем. Почесний консул України у Щеціні Генрик Колодій допомагає українцям «вибивати» кровно зароблені гроші з недобросовісного забудовника, який заборгував українським заробітчанам 1,5 мільйона злотих. У цьому випадку доводиться звертатися до прокуратури та суду.
Керівник Інформаційного центру з питань міграції представництва Всеукраїнського благодійного фонду «Запорука» Ярина Хомцій каже: «Люди просять скерувати їх на роботу туди, куди, на їхню думку, легше виїхати. Виїжджати за кордон треба правильно, готуючись до цього заздалегідь, збираючи належні документи. Пошук роботи через посередницькі фірми – один зі способів пошуку роботи, хоча слід зважати, що їхні послуги не дешеві. Якщо за кордон хоче виїхати вся родина, вони можуть взяти за свої послуги і 10 тисяч доларів. Треба бути обережним, більшість консульств на своїх сайтах просить остерігатися посередників. І це недаремно, адже значна частина таких фірм вводять людей в оману – нібито пропонуючи роботу, але не беручи на себе жодних зобов’язань. Якщо буде доведено, що віза отримана у шахрайський спосіб, вас можуть з країни вислати. Нерідко, коли запрошення для отримання візи «штампує» одна і та ж фірма, то й у консульстві, й на кордоні це знають. Як наслідок, людина або не отримує візи, або повертається з кордону ні з чим. Внизу на візовій наклейці, у магнітній стрічці, зашифровано детальну інформацію про людину, мету в’їзду тощо, яку легко можуть перевірити прикордонники. Як один з ресурсів пошуку роботи, якому можна довіряти, я б назвала портал Європейської комісії EURES. Тут можна шукати роботу в різних країнах Європейського Союзу”.
Сюзанна Бобкова