Marianna Soronevych
В урядовому законопроекті про вибори народних депутатів передбачено виключити з бюлетенів пункт “не підтримую жодного кандидата”. Експерти переконують – голоси “проти всіх” сприяють несправедливому розподілу місць у ВР.
Пункт “не підтримую жодного кандидата чи партію” є занадто дорогим соціологічним опитуванням у бюлетені. Так вважає голова правління Громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська. “З одного боку, кожен громадянин має право на таку форму самовираження, але за умови, що досконало розуміє наслідки”,- сказала Айвазовська DW.
Кабмін підготував виборчу реформу
Так, високий прохідний бар’єр та “проти всіх” збільшує кількість змарнованих голосів, вважає експерт. Отже, голоси, віддані в знак протесту, пропорційно розподіляються між партіями-переможцями. Тож, на її погляд, виборець, який би ніколи не проголовав за ПРУ, “Батьківщину” чи КПУ, свідомо чи несвідомо збільшує відсоток мандатів, які вони отримають.
Напередодні Кабмін підготував законопроект про нові правила виборів народних депутатів. Як каже міністр юстиції Олександр Лавринович, зміни найближчим часом розглядатиме парламент. За його словами, у виборчому бюлетені для голосування в загальнодержавному окрузі відсутня позиція “не підтримую кандидатів у народні депутати України від жодної політичної партії”. Крім того, і в одномандатному окрузі відсутня позиція “не підтримую жодного кандидата”. Також законопроект передбачає, що вибори проводять за змішаною, пропорційно-мажоритарною системою.
Графа “проти всіх” була популярною на минулих виборах
Кульмінацією голосування “проти всіх” в Україні стали президентські вибори 2010 року. В другому турі не підтримали ані Януковича, ані Тимошенко 4,36 відсотка, або понад 1 мільйон 111 тисяч виборців. Причому багато байдужих до обох кандидатів узагалі проігнорували вибори, явка була як для України дуже низькою – лише 69 відсотків.
Серед виборів до Верховної Ради рекорд голосування “проти всіх” був встановлений 1998 року, тоді 5,25 %, або 1,363 мільйона громадян, які прийшли на вибори, не підтримали жодну партію.
Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут теж вважає, що норма “проти всіх” може бути вилучена. На його думку, це стимулює політичну відповідальність виборців, а, отже, і вимогливість щодо політиків. «Це одне з зауважень європейських експертних інститутів, як-от Венеціанської комісії. Такої графи немає у законодавстві РФ. У нашій ситуації вибір непростий, втім це європейський шлях»,- пояснив Когут в інтерв’ю DW.
Пасивні – насправді активні
Депутат першого скликання Верховної Ради України та правозахисник Микола Коробко впевнений, що максимально можливу рівність виборчих прав може забезпечити лише мажоритарна система. Що ж до голосування «проти всіх», Коробко упевнений – таке право має бути. «Блюзнірськими є намагання позбавити виборця хоча б останньої можливості чітко висловити свою незгоду з маніпулятивною системою виборів шляхом непідтримки жодного претендента на мандат»,- зауважив правозахисник.
Він каже, що замість того, щоб визнати у такому волевиявленні прояв свого цілковитого фіаско, законодавець намагається шляхом відміни відповідної графи надати цьому вигляд пасивності виборця. «Але в наших реаліях голосування “проти всіх” вигідне великим та старим політичним силам» – нагадує Ольга Айвазовська.
Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський
