Які права під час відпустки мають працівники в Італії - Gazeta Ukrainska

Італійське імміграційне законодавство

Італійська Конституція визнає незаперечне право найманих працівників на оплачувану відпустку упродовж року, тобто вільний від роботи період для відновлення психічних та фізичних сил

Згідно із законом, працівник не має права відмовлятися від відпустки; контракти, які передбачають таку можливість, вважаються нечинними, окрім виняткових умов роботи організації. Період надання відпочинку визначає роботодавець, врахувавши потреби організації та працівника, і завчасно повідомляє про нього працівнику.

 ÐŸÐ¾Ð²â€™ÑÐ·Ð°Ð½Ðµ зображення

Мінімальна тривалість річної відпустки – чотири тижні. Протягом першого року роботи можна використати два тижні відпустки, а залишок – протягом наступ них 18 місяців. Порушення правил передбачає штраф у розмірі від 130 до 780 євро за кожного працівника.

Заборонено заміняти відпочинок грошовими виплатами, за винятком випадків розірвання робочих стосунків. Колективні контракти для різних типів робіт визначають різну тривалість відпустки. Якщо вона довша за чотири тижні, то залишок можна використати у період, довший за 18 місяців, або замінити його грошовими виплатами.

Право на відпустку залежить від тривалості роботи. Під час підрахунку вільних днів не враховуються дні звільнення від роботи через вагітність, хворобу, нещасні випадки, зменшення тривалості робочого дня. Відпустка скорочується через використання днів звільнення з робо- ти з сімейних мотивів, звільнення для організації виборів ін.

Не зараховують у час відпустки періоди звільнення (батька і матері) від роботи для догляду за дитиною, якщо під час відпустки працівник чи його дитина захворіє. Якщо відпустка припадає на святкові дні, то працівник має право на її продов- ження або компенсацію грошовими виплатами, згідно із національним колективним контрактом для певної категорії працівників.

Відпустка призупиняється під час хвороби працівника, бо недуга перешкоджає відновленню фізичних та психічних сил. Працівник повинен негайно повідомити на місце роботи про свою хворобу, підтвердивши її лікарняним сертифікатом та приблизним терміном тривалості захворювання. У цей час можливий контроль за присутністю хворого працівника вдома.

Упродовж відпустки працівник має право на зарплату в повному розмірі. Якщо він не скористався відпочинком, то, крім звичайної поденної оплати за робочий день, працівник має отримати доплату, навіть якщо не заявив роботодавцю про це. Якщо роботодавець і працівник розривають робочі стосунки, працівнику мають нарахувати і оплатити дні відпустки, які назріли на той час.

Результат пошуку зображень за запитом "відпустка"

Відпустка доглядальниць та домашніх працівників

Домашні працівники також щороку мають право на відпочинок, тобто безперервний період звільнення від роботи. Час відпустки встановлює роботодавець, враховуючи потреби працівника. Іноземні працівники можуть нагромадити відпустку за два роки, аби довше побути на батьківщині.


Мінімальна тривалість річної відпустки складає:

  • вісім днів підряд для погодинних працівників;
  •  п’ятнадцять днів для працівників, що асистують перестарілим до
    5 років;
  • двадцять робочих днів для працівників, що працюють на одному місці понад 5 років;
  • 26 днів для працівників, які зайняті увесь день, та тих, хто живе з роботодавцями.


Якщо тривалість робочих стосунків не перевищує одного року, працівнику належить дванадцята частина відпустки, перемножена на кількість відпрацьованих місяців.


Право на відпочинок під час релігійних свят


Італійська Конституція визнає право громадян на свободу віросповідання. Тому і є можливість бути вільними під час релігійних свят культу, який сповідує працівник. Таке право мають конфесії, що уклали домовленості з Італією. Закон № 101/1989.

Розанна КАДЖАНО,
переклад Маріанни Сороневич

  Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.

 _____________________________________________

Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.