Вивчаємо закони - Gazeta Ukrainska

Працівник може захищати свої права, зокрема, подавши заяву до суду

Закон 102 від 2009  надав можливість роботодавцям, які нелегально наймали працівників, незалежно італійців чи іноземців, легалізувати їх, подавши заяву до 30 вересня 2009 року.
Після прийому запиту, квестура перевіряє наявність у працівника судимостей, які перешкоджають легалізації. Якщо таких не виявлено, відділ імміграції запрошує роботодавця для підписання контракту на перебування. Лише після цього із роботодавця знімаються усі можливі звинувачення за прийняття на роботу нелегального працівника. Нагадуємо, що крім адміністративного покарання (наприклад за несплату контрибутів до Національного інституту соціального захисту (Inps), у випадку, якщо працівник не володіє дозволом на проживання, роботодавець може бути ув’язнений від 3 місяців до одного року, та притягнений до сплати штрафу в розмірі 5 000 євро.
Нещодавно Міністерство внутрішніх справ видало ряд уточнень для урегулювання випадків розірвання робочих стосунків між роботодавцем і працівником до підписання робочого контракту, а отже - завершення легалізації. Навіть у цих ситуаціях роботодавець повинен з’явитися до відділу імміграції разом із працівником, підписати контракт, а пізніше повідомити про розірвання робочих стосунків до Inps. Далі працівник може подавати запит на отримання дозволу на проживання по безробіттю (per attesa occupazione) на бланку, виданому відділом імміграції.

Що ж станеться, якщо роботодавець не з’явиться на прийом?
У разі відсутності роботодавця на першому прийомі, буде призначено другу зустріч. У випадку повторної неявки, справа по легалізації архівується, проте за роботодавцем зберігається звинувачення за використання праці нелегального іммігранта. Проти роботодавця буде порушено справу, яка може вести за собою покарання.
Працівник втрачає право на подачу запиту на отримання дозволу на проживання по безробіттю, бо циркуляри Міністерства згадують лише випадки розірвання робочих стосунків під час, чи після підписання робочого контракту.
Корисно пам’ятати: навіть якщо працівник був найнятий нелегально, за ним зберігаються усі загальні права у випадку розірвання робочих стосунків (наприклад розрахункові (TFR), оплата за невикористані святкові дні чи відпустку, наднормові та ін.). Від роботодавця можна вимагати оплату усіх цих заборгованостей.

Як працівник може захистити свої права?

Якщо робочі стосунки завершилися до підписання контракту, радимо надіслати роботодавцю рекомендованого листа (із підтвердженням отримання), у якому закликати його з’явитися до відділу імміграції, вказавши дату та час прийому, а також поінформувати про наслідки у разі його відсутності. Квитанція про відсилку листа буде основою, на якій від роботодавця можна вимагати виплату заборгованостей після розірвання робочих стосунків.
Працівник може надіслати такого ж листа до відділу імміграції, із просьбою повідомляти всі зміни у справі на його нову адресу.
Якщо, незважаючи нінащо, роботодавець не з’явиться на прийом, працівник може подати позов до суду, для визнання виплат, що назріли під час роботи (наприклад TFR та ін.). Зробивши такий позов, можна вимагати у квестурі дозвіл на проживання по безробіттю.

Адвокат Маша САЛЬВАТОРЕ, переклад Маріанни  Сороневич

Можна легалізувати домашніх працівників та доглядальниць, які станом на 30 червня 2009 року працювали в сім’ї щонайменше три місяці. Це означає, що трудові стосунки мали б початися 1квітня 2009 року
“Декларація про діяльність у галузі асистенції та підтримки сім’ї” (“Dichiarazione di attività di assistenza e di sostegno alle famiglie”) – так називається постанова, яка уможливлює легалізацію домашніх працівників та доглядальниць. Документ входить до “Антикризового пакету” від 3 серпня 2009 №102. Він стосується  тих, хто нелегально працює в італійських сім’ях.
Увага! Легалізація торкається як італійських, та громадян ЄС, що працюють нелегально, так і вихідців із інших країн, які не мають дозволу на проживання або мають дозвіл, який, однак не дозволяє трудової діяльності: дозвіл для політичного притулку, лікування, юридичних чи релігійних мотивів, навчання та ін.
Роботодавці, які мають право подавати декларацію, можуть бути італійцями, громадянами країн ЄС та країн, що не входять до нього. В останньому випадку вони повинні володіти картою на проживання або дозволом на проживання ЄС, для тих, хто довго перебуває в країні (квитанція про здачу документів на отримання вказаних пермессо такого права не дає).
Можна легалізувати домашніх працівниць та доглядальниць, які станом на 30 червня 2009 року працювали в сім’ї щонайменше три місяці. Це означає, що трудові стосунки мали б початися 1 квітня 2009 року.
Декларація коштуватиме 500 євро за кожного працівника, її треба подати із 1 до 30 вересня 2009 року. Перед поданням документів роботодавець повинен сплатити за послуги, скориставшись спеціально призначеним бланком, запровадженим податковою поліцією.
Немає жодних лімітів на кількість легалізованих, дозвіл на проживання для роботи видаватимуть усім за умови виконання ними вимог, передбачених законом.
Як подати запит?
Для легалізації громадян Італії, чи країн ЄС, які працюють нелегально, слід подавати бланки безпосередньо в Inps.
Для легалізації громадян країн з-поза ЄС запити слід надсилати електронною поштою через комп’ютер до Відділу імміграції. Бланки для таких запитів можна взяти із Інтернету.
Кожна сім’я зможе легалізувати максимально одну домашню працівницю та двох доглядальниць, громадян країн з-поза ЄС.
Для легального прийому на роботу однієї домогосподарки роботодавець повинен мати річний прибуток, не менший за 20 000 євро (що підтверджується декларацією про прибутки за 2008 рік), якщо він є єдиним годувальником сім’ї, або 25 тисяч євро, якщо прибуток в родину приносять й інші члени.
Немає обмежень прибутків для легалізації доглядаль-ниць. Проте в цьому випадку слід подати сертифікат медичного закладу чи сімейного лікаря, який підтвердить неповносправність особи, яка потребує догляду. Також медик визначає потребу двох доглядальниць.
Запит на легалізацію доглядальниць може подати особа, яка користується її послугами, чи інший член сім’ї. Таким чином діти можуть легалізувати доглядальниць для батьків за умови підтвердження медичним сертифікатом неповносправності перестарілих.
Ті, хто подавав запит на приїзд іноземного працівника за декретом флуссі у 2007 та 2008 роках, і подаватимуть запит на легалізацію, втратять право на запрошення іншого іноземця. Їхні попередні запити архівуватимуть автоматично, тому нема потреби додатково звертатися до відділу імміграції.
До завершення розгляду заяви на легалізацію працівник не може бути депортованим. Заборонено й порушення кримінальної справи чи застосування адміністративного покарання за нелегальну імміграцію чи недотримання трудового законодавства проти робітника та його роботодавця. Ці правила затверджуються у випадку, якщо запит на легалізацію отримає позитивне рішення.
Після отримання запиту на легалізацію відділ імміграції запросить роботодавця для підписання трудового контракту. Відтак працівник зможе подати заявку для отримання дозволу на проживання (за власний кошт). Зараз дозвіл коштує 70 євро, проте після запровадження нового закону про безпеку в країні, ця сума зросте.
Легалізованими можуть бути й депортовані в минулому через відсутність або завершення чинності дозволу на проживання. Проте легалізація не стосується депортованих через порушення закону, правопорядку, тероризм, чи тих, кого вважають особою, “небажаною” в країні.
Подання фальшивих декларацій (наприклад, про неіснуючі трудові стосунки, або про ті, що почалися після 1 травня 2009 року) чи фальшивої документації каратиметься ув’язненням на термін до шести років.
Маша САЛЬВАТОРЕ,
переклад М. Сороневич
www.agenziaentrate.it

Національний інститут соціального захисту поширив повідомлення n. 30264 у якому роз’яснює деякі аспекти легалізації домашніх працівників, що стосуються сплати контрибутів

Єдиний текст з імміграції визнає за іноземними громадянами можливість обміняти дозвіл на проживання для навчання на пермессо з інших мотивів. Подаємо деякі випадки

Обмін дозволу на проживання для навчання на дозвіл на проживання для роботи (для студентів, що закінчили навчальні заклади за межами Італії)


Іноземні громадяни, які володіють чинним дозволом на проживання для навчання чи професійної підготовки можуть подати запит про його обмін на дозвіл на підлеглу чи автономну роботу, проте лише в рамках річних квот, визначених декретом «флуссі». Подача такого запиту можлива лише у випадку, якщо це передбачає «флуссі», тобто визначено спеціальні квоти для обміну дозволів на проживання для навчання на дозволи для роботи, а також день, починаючи з якого можлива відсилка запиту.

Запит потрібно подати Інтернетом на сайті Міністерства закордонних справ (www.interno.it), заповнивши такі бланки:
· Va: обмін на дозвіл для підлеглої роботи;
· Z: обмін на дозвіл для автономної роботи.

Єдиний відділ імміграції, отримавши запит, передасть його до Провінційного управління праці.
Якщо запит потрапить до квоти, то іноземця-прохача запросять до Відділу імміграції для підписання контракту на роботу (бланк Q повинен бути заповнений в усіх розділах та підписаний роботодавцем) із робочим графіком, не меншим за 20 годин на тиждень.

Обмін дозволу на проживання для навчання на дозвіл на проживання для роботи (для студентів, що закінчили італійські навчальні заклади)


Студенти, які закінчили італійські навчальні заклади та отримали дипломи середнього та вищого рівня, можуть обміняти їх дозвіл на проживання для навчання на пермессо для роботи, незалежно від виходу декрету «флуссі», а, отже, наявних квот.
Запит на обмін можна подавати будь-коли, дотримуючись процедури, визначеної Міністерством внутрішніх справ. Відсилка відбувається Інтернетом після заповнення таких бланків:
· V2: обмін на дозвіл для підлеглої роботи;
· Z2: обмін на дозвіл для автономної роботи.
Увага! Студенти однорічних курсів (наприклад, курсів з вивчення італійської мови, навіть якщо вони відбуваються при університеті) не можуть обміняти свої дозволи на навчання на дозвіл на роботу поза квотами.

Дозвіл на проживання зі сімейних мотивів після досягненням дитини повноліття


Неповнолітні іноземці, внесені у дозвіл або карту на проживання своїх батьків, після досягнення вісімнадцятирічного віку, мають право на отримання карти на проживання. Дозвіл можна отримати із мотивів навчання, роботи чи лікування, незалежно від квот декрету «флуссі». Запит слід подати Інтернетом, заповнивши відповідні бланки, згідно з новою процедурою:
· V2: обмін на дозвіл для підлеглої роботи;
· Z2; обмін на дозвіл для автономної роботи.


Якщо молоді іноземці, які легально проживають на території країни із дозволом зі сімейних мотивів, ще не визначилися із своїм майбутнім (тобто не вступили до навчального закладу або не почали працювати) мають право продовжити старий дозвіл на проживання. Циркуляром від 28 березня 2008 року Міністерство внутрішніх справ дозволило іноземцям, що досягли 18-річного віку, продовжити свої пермессо на термін, що дорівнює терміну тривалості перемессо батьків, за умови, що прибуток батьків та умови місця проживання відповідають вимогам, визначеним для об’єднання сім’ї. Запит слід посилати разом із відповідним пакетом бланків через поштові відділення.

Адвокат Тереза ОЛІВАДЕССЕ
переклад Маріанни Сороневич