Українська Італія - Gazeta Ukrainska

Інтерв’ю з Олександром Загревою, генеральним директором ДП “Аеропорт Львів”

Євро-2012 триватиме лише кілька тижнів, уболівальники приїдуть і поїдуть, а реконструйований аеропорт залишиться у Львові та протягом десятків років саме від нього залежатиме перше враження іноземців і про нашу країну загалом, і про місто Лева зокрема.


– Пане Олександре, для початку хотілося б почути про сьогодення аеропорту – які основні напрями повітряного сполучення, куди найчастіше літають львів’яни?


– Львів приймає літаки доволі багатьох авіакомпаній. Приємно зазначити, що в нас нині достатньо рейсів не тільки, щоб надавати послуги пасажирам, а й щоб забезпечити роботу фахівців, вчасну сплату податків – у нас немає заборгованості із зарплати, працює 640 осіб. Щороку відкриваємо нові лінії з різними авіакомпаніями, проте головним перевізником є “Міжнародні авіалінії України”, який є базовим не тільки в Києві, а й у нас. У Львові постійно базуються щонайменше два їх “Боїнги-737”.


Головним напрямком польотів нині є Варшава – 10 рейсів на тиждень. Інше місто, куди так само літаємо щодня, – Відень, а також Мюнхен. Окрім того, за днями в нас є польоти в різні міста Італії, зокрема в червні починаємо здійснювати рейси у Венецію. Якщо говорити про інші напрямки, то популярними є рейси до Барселони, Мадрида, Дортмунда.


Загалом, якщо розглядати обсяги пасажирських перевезень, то 75% їх відбувається за кордон, здебільшого в Західну Європу. До певної міри географія наших польотів відповідає географії нової хвилі української трудової еміграції. Велика діаспора живе в Італії, значно менша, але потужна – в Німеччині, Іспанії, Португалії. Наші заробітчани здебільшого пройшли легалізацію і тепер цілком законно, без жодних проблем літають у ці країни та додому. Торік ми обслужили 527 тисяч пасажирів. Це на 120 тисяч більше, ніж позаминулого року.


– Нині доволі багато говорять про реконструкцію аеропорту в рамках підготовки до Євро-2012. Усе ж таки, що зміниться в роботі летовища після її завершення?


– Головний момент реконструкції – злітна смуга, і тут є два аспекти. Перший – вона стає довшою – з 2500 метрів до 3500 метрів. А другий стосується міцності та безпеки. Завдяки реконструкції злітну смугу буде суттєво збільшено, і ми зможемо прийняти літак будь-якого класу з погляду й безпеки, й обслуговування.


На сьогодні вирішено питання з категорією посадки, що включає радіотехнічні засоби і систему заходу на посадку. Під час візиту віце-прем’єра Бориса Колесникова було поставлено завдання зробити аеропорт за третьою категорією. Це найвища світова норма. Ця категорія дає змогу приймати літаки за будь-якої погоди. Адже основне – це посадка літака, все інше є другорядним. Поки що в Україні є тільки один аеродром третього класу – Бориспіль, другим буде у Львові, третій – у Донецьку.


– Ви сказали, що постійно працюєте над розширенням географії польотів. Очевидно, що реконструкція аеропорту надасть іще більше можливостей для цього. Як саме зміниться географія польотів після її завершення?


– У нас напрацьовано контакти з авіакомпаніями, які хотіли б скеровувати до нас літаки з-за океану, не хотів би нині їх називати. Наразі в Америку наші пасажири летять через Мюнхен або Відень чи Варшаву. Ми ж хочемо відкрити прямі рейси в США та Канаду. Коли відбудеться 50-70% реконструкції, то укладатимемо відповідні угоди.


10 років тому в нас був рейс у Торонто та Нью-Йорк літаком Іл-62. Однак його довелося зупинити, оскільки це повітряно судно було списано з експлуатації, а нові, такі як “Боїнг-767”, які замінили літаки Іл-62, не можуть злітати у Львові. Повернемося до цього, адже 70% пасажирів, які летять за океан, – це мешканці Західної України, тобто законно наші пасажири.


–Україна – велика країна, і подорож потягом зі Львова до Луганська займає півтори доби. Натомість із внутрішніх рейсів у нас поки що пропонують тільки польоти до Києва, що недостатньо. Чи плануєте виправляти цю ситуацію?


– Оскільки в нас базується авіакомпанія МАУ, то розглянули прохання депутатів двох облрад – Львівської та Донецької, адже між нашими областями підписано відповідну угоду про співпрацю, і у червні плануємо відкрити рейс Львів-Донецьк-Львів. Зробили все для того, щоб звести його до мінімальних збитків для МАУ, провели переговори з керівництвом Донецького аеропорту. Це єдине українське летовище, яке може прийняти потужний літак, а весь політ триватиме годину 45 хвилин. Поки що літатимемо двічі на тиждень, якщо буде потреба, то частоту рейсів буде збільшено. Це наразі все.


– Окрім злітної смуги, для пасажирів аеропорту велике значення мають послуги, які вони зможуть отримати в новому пасажирському терміналі…


– Під час реконструкції виходимо зі стандартів, скільки площі термінала має припадати на одного пасажира, щоб обслуговувати його якісно. Крім того, враховано багато речей, а саме: аварійно-рятувальне обладнання, протипожежне, питання обслуговування пасажирів з фізичними проблемами. Головне питання – пропускна здатність аеропорту. Адже хоч вона нині нас задовольняє, проте кількість пасажирів постійно зростає. Це все враховано, і в новому терміналі можна буде обслужити тисячу осіб. Для них буде спрощено процедуру митного та прикордонного контролю, і це збільшить пропускну здатність летовища під час Євро-2012.


– Із новим терміналом зрозуміло. А як використовуватимуть теперішній?

– Старий термінал у прекрасному стані, однак доведемо його у відповідність до вищих стандартів, оскільки його також включено в план реконструкції. Тут повністю залишимо термінал, поліпшимо устаткування, умови, плануємо відкрити ресторан й інші заклади сервісу. Тут буде дюті-фрі та зал офіційних делегацій для найвищих посадових осіб, VIP-зона, що дає змогу обслуговувати 220 пасажирів на годину.


– Ви сказали про бажання залучати для здійснення нових рейсів потужні літаки. Які саме?


– Скажімо, для рейсу Львів-Донецьк-Львів свідомо обрали такий потужний, надійний літак, як “Боїнг-737”, адже не потужне повітряне судно долатиме цю відстань за три-чотири години, що навряд сподобається пасажирам. Намагаємося залучати тільки потужні літаки, оскільки передусім дбаємо про безпеку. Такі судна мають два двигуни, важать не менш ніж 30-40 тонн, а на борт беруть від 50 до 200 пасажирів. Це рівень, оптимальний для Львова. Такими літаками є “Боїнг-737 ”та А-320, А-319, які зарекомендували себе надійністю у всьому світі. Після реконструкції розраховуємо приймати “Боїнг-767”. Уже приймали його на чартерних рейсах, а хочемо на регулярних, що можливо тільки після реконструкції злітної смуги.


– Нині авіатранспорт фактично перетворився на елітний – за теперішніх тарифів доволі проблематично буде досягти значного пасажиропотоку…


– Ціни на авіаперельоти дійсно високі, і пов’язано передусім із вартістю авіаційного пального. Авіакомпанії не зацікавлені значно підвищувати ціни, але якщо вони їх суттєво знизять, то не зможуть нормально обслуговувати літаки.
Три роки тому “Карпатейр” відкривав рейс зі Львова в Тимішоару (Румунія). Першого року в середньому на рейсі було 12 пасажирів, хоча в літаку 50 місць, отож авіакомпанія втратила 2 млн. доларів. Проте тепер вона повертає ці гроші. Ми переконали “Карпатейр”, що цей рейс треба “накатати”, і нині його судна успішно здійснюють польоти.

http://www.gazeta.lviv.ua

13 квітня у Львові висаджено Сад світового українства. Участь у висаджені 50 яблунь та вишень взяли мер Львова Андрій Садовий, ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало, представники Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою та близько 50 студентів вишів міста.

Сад розташований на території Музею народної архітектури та побуту (у народі - Шевченківський гай.) у Львові, його створення приурочено ІІІ Міжнародному конгресу українців.

"Надіюся, що з часом це місце стане одним із найпопулярніших серед українців з різних країн світу, а також серед гостей, мешканців міста. Об’єднаною співпрацею ми будуємо сад", – зазначив під час брифінгу міський голова Львова Андрій Садовий.

Як зазначила ZAXID.NET секретар студентської ради Львова Марія Гринів, участь у цьому заході взяли студенти з 10 вишів Львова, серед них представники Росії, Сербії, Модови, Казахстану та Бразилії.

"Сад світового українства вперше висаджується не тільки в Україні, але й світі. Ми стали свідками унікальної події, символу духовної єдності. 20 млн українців розкидано по світу. Ідея створення такого саду належить головному редактору газети "День" Ларисі Івшині", – зазначила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська.

http://www.zaxid.ne

Для того, щоб українські заробітчани могли вільно інвестувати в українську економіку, а держава могла вести відповідну статистику, необхідно законодавчо забезпечити права українців, що працюють за кордоном, заявив голова Держкомпідприємництва в інтерв'ю для «Дзеркала тижня».

Українські заробітчани, навіть втративши роботу за кордоном, не квапляться до рідних порогів

Світові зірки "Ла Скала" представлять в Україні нову концертну програму. Про це в прес-центрі РБК-Україна заявила міжнародна оперна співачка "Ла Скала" Етері Ламоріс.