Як живеться і навчається італійкам в Ужгородському університеті - Gazeta Ukrainska

Громада

Елена Поцца і К’яра Константіно – італійські студентки Падуанського університету, в якому навчаються за магістерською програмою «Сучасні мови». Дівчата приїхали в Ужгород аж на півроку для проходження семестрового навчання в УжНУ у рамках програми Еразмус.

 

Італійки вивчають російську мову, бо вважають, що та може знадобитися їм у майбутній професії. К’яра бачить себе перекладачем або посередником у сфері міжнародної торгівлі, а Елену більше вабить туризм, хоча робота в сфері зовнішньоекономічної діяльності теж видається їй цікавою. Після перших двох місяців адаптації до нашого міста і нових реалій дівчата розповіли, як їм живеться і навчається в Ужгородському національному університеті.

Як живеться і навчається італійкам в Ужгородському університеті

Про те, чому обрали УжНУ 

Коли студент європейського університету хоче податися на програму Еразмус, то перед ним є список усіх можливих напрямків, куди він може поїхати. К’яра і Елена кажуть, що  вибрали УжНУ, бо це один із тих варіантів, який відкривав їм можливість ближче познайомитися з культурою слов’ян, а також – із російською мовою.

К’яра: Нам було важливо отримати нагоду поспілкуватися з носіями мови, адже в Ужгороді достатньо багато людей, які розуміють і говорять російською. Крім того, Ужгородський національний університет цього року вперше був представлений у переліку університетів, з яких могли обирати студенти-мовознавці нашого університету для участі у програмі Еразмус. Він тільки з’явився, це було дещо нове, що можна спробувати.

Елена: Так, нам було цікаво отримати новий досвід. Тим більше, що ми дуже мало знали про Україну і про Закарпатську область як її частину. Було цікаво приїхати сюди і відкрити для себе у певному сенсі нову реальність. Тут живуть хороші, чуйні люди, які дуже комунікабельні й відкриті: завжди цікавляться, чому ми приїхали в Ужгород, чи в нас усе добре, чи не маємо якихось труднощів. Тому ми зовсім не шкодуємо, що обрали Ужгород.  

Про адаптацію і враження від Ужгорода  

К’яра: Головне, відмінне від Італії, до чого треба було звикнути – це методика викладання в університеті, сама система роботи університету, яку слід було зрозуміти і до якої мусили призвичаїтися. Ми, наприклад, спочатку довго не розуміли таке поняття, як варіант у розкладі – сміється. – Та коли з цим розібралися, стало значно легше.

Елена: Дуже подобається місто. Хоч воно маленьке, але у вас дуже багато цікавого: завжди є куди піти, з ким познайомитися, щось побачити, дізнатися щось нове. Нам подобається місцева традиційна кухня. Тут усе смачне, тому за італійською їжею не сильно сумуємо. Основне, чого не вистачає – це наші родини… 

Про важливість програми Еразмус

К’яра: Такі програми як Еразмус – це завжди унікальний досвід, який дозволяє здобути не тільки теоретичні знання, але й практичні навички. Особливо це важливо для студентів, які вивчають мови. Адже є прекрасна нагода поринути у нове середовище, щоб із практичної точки зору оволодіти мовою, краще нею спілкуватися. Завжди добре відвідати якусь нову країну чи якесь нове місце, побачити життя там, порівняти життя в своїй рідній країні і в країні, яку ти відвідуєш. У результаті ти бачиш відмінності і вчишся звикати до них. Це дає нове сприйняття всієї реальності і можливість побачити якусь річ під іншим кутом зору. Таким чином розширюється кругозір, бо можна на якусь проблему поглянути із зовсім іншого боку.

Елена: А ще в процесі мобільності здобувається багато практичних навичок. І це більш важливо, ніж просто отримати теоретичні знання. Під час того, як ви подаєте заявку на роботу, ваші практичні навички більше цінуються. Коли роботодавець бачить, що ви відвідали якусь країну, стикнулися з якимись викликами чи проблемами і навчилися їх долати і вирішувати – це дуже важливо, це ваша значна перевага над конкурентами. 

Про речі, які приємно вразили в УжНУ

Дівчата кажуть, що основна приємна несподіванка – це cтосунки між студентами і викладачами. В італійських університетах набагато чисельніші групи, тож, може, зокрема і через це між викладачем і студентами – значна дистанція. В Ужгородському національному університеті все навпаки – є дружня атмосфера.

- У вас завжди можна задати викладачеві запитання, звернутися за порадою, попросити щось пояснити. В Італії студенти не ходять на кафедру, як в УжНУ, щоб щось перепитати чи уточнити. І насамперед через те, що там більш формальні стосунки. Якщо до італійського викладача звернутися не на парі, він може навіть не згадати, що ви – його студент, - усміхається Елена. – А в Ужгороді ця дистанція між студентом і викладачем набагато коротша. Це приємно вражає.  

Про те, чому вирішили вивчати російську

Елена: Ми мали широкий вибір мов, але саме слов’янських було небагато. Я розмовляю англійською, французькою і німецькою. І вирішила вибрати щось зовсім інше, поставити перед собою певний виклик. Зізнаюся, упоратися з цим виявилося важче, ніж я думала. Тому, зокрема, й приїхала в Ужгород – по мовну практику.

А вибір зумовлений тим, що в Італії є попит на російську, до прикладу, у сферах торгівлі та туризму. Щороку багато російськомовних туристів відвідує нашу країну, тому знання мови – це додатковий плюс у майбутньому працевлаштуванні і в роботі.

К’яра: А мені дуже сподобалося звучання російської мови, вона мене причарувала. Тому поставила перед собою мету вивчити її. Нині маю велике задоволення, якщо можу щось зрозуміти і сказати, коли вдається краще висловити думку російською, ніж іншими мовами. Бо це набагато складніше. Російська – зовсім відмінна, починаючи від абетки і закінчуючи різними граматичними моментами. Вона абсолютно відрізняється від того, до чого ми звикли. Я крім російської, вивчаю ще іспанську та англійську, тому маю з чим порівнювати.

Про подорожі

Дівчата кажуть, що намагаються максимально ефективно використати проведений в Ужгороді час, адже не знають, чи випаде ще колись нагода повернутися в Україну. Планують собі подорожі: почали з того, що побували на Синевирському озері, відвідали Мукачево і побачили Невицький замок. Також хотіли б відвідати деякі маленькі закарпатські міста і побачити Україну за Карпатами. Зокрема, планують побувати у Києві, Львові та Чернівцях. Італійки зізнаються, що організація цих подорожей дається їм доволі непросто. Але сприймають це як певний виклик, з яким треба впоратися. І своєрідну пригоду.

Про очікування і реальність

Елена: Ми не мали якихось певних уявлень, бо не дуже багато знали про Україну, Закарпаття і Ужгород. Тому, якщо казати чесно, морально готувалися до будь-чого, що на нас може очікувати. Але, як виявилося, це було даремно.

К’яра: Ми звернули увагу на те, що, найімовірніше, Закарпаття відрізняється від іншої України – бо ваш регіон на кордоні з країнами Євросоюзу і це, мабуть, багато на що впливає. Після того, як відвідаємо іншу частину України, складемо для себе якесь порівняння. Але наразі можемо сказати, що ні Ужгород, ні УжНУ нас не розчарували.

Ярослав Світлик

Перекладач Тетяна Дошко

 

Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.

 ______________________________________________

 

Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.