Українська Італія - Gazeta Ukrainska

Що ж сказати-то хотіла цією баєчкою. Дівчатонька, любі мої, милі. Ніколи і нікому не дозволяйте вилізти собі на голову. Бо зробить з вас скотиняку, буде принижувати, брати, коли собі схоче, руки може викручувати, як не будете чемні.

   ... Та що Ви, синьйоро, живіть собі ще сто років! Хіба ж Ви мій хліб їсте на цім світі. А про себе подумала: бо мені ще дуже потрібно гроші заробити для моїх дітей, а так доведеться змінювати роботу, починаючи все спочатку, звикати до іншого дому, нової синьйори з її капризами...

 До Італії я приїхала у серпні 2009 року. Скажу відверто – спочатку пережила шок. Ні, я не думала, що тут на мене чекає легке життя, легкі заробітки, але й не уявляла реальності на чужині... Та нічого, раз нас ніхто сюди не запрошував, мусимо вдатися до терпіння.

Більше статей...