Українська Італія - Gazeta Ukrainska

Використання почуття провини і співчуття – ця маніпуляція стара, як світ. Але, як і сотні років тому, працює безвідмовно, особливо якщо людина не має власних переконань, а просто йде собі куди вітер дме. Бездумні, безвольні, такі особи – просто манна небесна для тих, чиє завдання – не дати здійснитися Україні.

Дмитрик, син пані Світлани, народився в Італії, упродовж 3 років жив із бабусею та дідусем в Україні. Потім знову поїхав в Італію. Сьогодні живе у м. Дрогобичі, в Україні.

Усе в нас починалось, як у всіх, — не було за що жити, чоловік пив, а моєї вчительської зарплати не вистачало навіть на зимові чоботи. Ось я і послухалася порад товаришок і подалася на заробітки до Польщі, розповідає Тетяна газеті “Моя Сповідь”.

Я хочу написати про самотність української емігрантки, жінки-заробітчанки, примушеної покинути всіх своїх рідних і все своє рідне, подавшись на заробітки, щоб покращити життя своїм дітям, хоч якось забезпечити їхнє майбутнє.

Більше статей...