Актуальне - Gazeta Ukrainska

Минуло півтора року після весілля, а закордонного паспорту на нове прізвище досі не маю. Лякають черги, про які пишуть на інтернет-форумах. І ось у Міжрегіональному центрі видачі паспортних документів афішували нову послугу - "Запис у чергу онлайн". Зареєструватися на офіційному сайті, заповнити анкету, вибрати зручний для себе час - і чекати. На електронну пошту має прийти віртуальний талон. Надвечір обкладаюся документами перед монітором. Упродовж 20 хвилин заповнюю анкету. Теж саме роблю наступного ранку і двічі через день. А сторінка, на якій маю обрати зручний день і час для подачі документів, для мене досі закрита.

Я з великою повагою ставлюся до представників української діаспори. Вони крізь віки і десятиліття пронесли любов до української мови, історії, культури. Вони активно допомагали Україні у перші роки становлення держави. Єдине, що завжди підкреслюю у своєму ставленні до українців з-поза меж України: вони є громадянами інших держав. І їх політичні права, політичні інтереси та громадянська позиція має стосуватися тих суспільств, у яких вони живуть. Оскільки сприйняття української дійсності ними не завжди виглядає адекватно, а скоріше вторинно, викривлено, то я відверто не розумію усіх цих «занепокоєнь долею», «стурбованістю діями» та інших плачів по Україні. Любов на відстані – гарна справа, і ми мали приклади багатьох вигнанців, що писали з-за кордону полум’яні статті, робили заклики, організовували справи. Але при цьому вони залишалися громадянами своєї країни (у випадку, якщо їх не позбавляли громадянських прав).

Тепер на кожну заяву про прийняття українського громадянства припадає сім заяв про відмову від останнього. Про це DT.UA повідомила Олена Лукаш — голова Комісії з питань громадянства при президенті України. Статистика тривожна, особливо коли взяти до уваги, що далеко не всі наші співвітчизники, назавжди виїжджаючи за кордон і приймаючи там іноземне громадянство, завдають собі клопоту з формальною відмовою від українського. З погляду українського законодавства, це — порушення, але тих, хто виїхав назавжди, українське законодавство вже, як правило, не хвилює.