Поверталася з Італії і зникла безвісти: 25-річну заробітчанку з Коломийщини знайшли в Калуші - Gazeta Ukrainska

Хроніка

На Прикарпатті батьки уже місяць розшукають 25-річну дочку, яка поверталася з-за кордону, та до рідної домівки не доїхала.


У мережі стало відомо, що зникла 25-річна дівчина з Прикарпаття Вікторія Гринів. Дівчина поверталася автобусом з Італії. 14 липня вийшла у Львові та зникла. На автостанції на Вікторію чекала мама, але дівчина зійшла на зупинці перед вокзалом, так і не зустрівшись з нею. Була версія, що зникла поїхала у Польщу одразу наступного дня — 15 липня. Проте, згодом мама дівчини з’ясувала, що інформація не підтверджена.

Про зникнення Вікторії повідомила в соцмережі її одногрупниця Юлія Візнович, розмістила фото та залишила контакти найріднішою людини – матері, пишуть Версії з посиланням на МІСТО.

Журналісти зв’язалися з матір’ю Вікторії – Наталією Гринів. Вона розповіла, що вже місяць не знає, де може бути дочка.

Пані Наталія з Коломийщини — смт Отинія. Там проживала і Вікторія. Проте нещодавно дівчина поїхала з сестрою на заробітки до Італії. Згодом сестри побили горщики і Вікторія втекла. За три дні у Римі карабінери знайшли дівчину і затримали. З сестрою посварилася через те, пояснює мама, що не хотіла працювати. Більше відпочивала —  ходила на море, гуляла містом. Будучи ще в Римі, дівчина видалила свою сторінку у соціальній мережі.

    “Дочка зателефонувала і сказала, що Віка не хоче працювати. Я відповіла, що як не хоче, то нехай повертається додому. Вікторія пояснила, що додому не хоче. Тому 1 липня втекла від сестри. За три дні її знайшли під церквою карабінери. Дочка тоді ще про зникнення сестри до поліції не заявляла. Коли ж повідомила про це, то виявила її у відділку. Пояснила, що усі належні документи в сестри є, адже при затриманні Вікторія розповіла історію, що начебто росіянка, тому її забрали до міграційного центру. Італійської вона не розуміла. Після того, як сестра продемонструвала в поліції документи Вікторії, її відпустили”,  — розповідає Наталія Гринів.



13 липня сестра посадила Вікторію на автобус до України. Наступного дня матір мала зустріти доньку на вокзалі у Львові, проте цього так і не відбулося.

    “Я пропустила її автобус, оскільки зупинився водій не доїжджаючи до автостанції. Потім, коли я розпитувала його, чи була в автобусі донька, то він стверджував, що точно бачив її. Пояснив, що її підібрали до Івано-Франківська якісь хлопці. Проте сказав також начебто донька повідомила, що до міста не збирається. Після того зв’язок з нею обірвався: телефон був поза зоною досяжності. А 15 липня о 10:00 прийшло сповіщення, що вона з’явилася в мережі. Я набрала її. Вона з кимось довго розмовляла. Пізніше телефон вимкнула і донині так. Але для мене це дивно, що з кимось довго розмовляла, бо вона така “не до бесіди”. Вона більше сама по собі”,  — пригадує той день Наталія Гринів.

Після цього жінка пішла в поліцію. У Франківську заяву не приймали, бо потрібно її писати за місцем, де зникла дівчина, тобто у Львові. Написала заяву Наталія Гринів у Сихівському райвідділі поліції. Каже, заяву прийняли, а згодом повідомили, що дочка перетнула кордон з Польщею. Проте, розповідає Наталія Гринів, до неї зателефонував незнайомець і сказав, що дочка на Україні:

    “То була лише версія, що вона 14 липня приїхала до Львова з Риму, а 15 — перетнула кордон Польщі. Спочатку так мені сказали правоохоронці. Вона вже була торік у Польщі двічі на роботі, я подумала, що їй не сподобалося в Італії, то нехай працює в Польщі. Але потім зателефонував невідомий номер. Це був хлопець. Сказав, що познайомився у поїзді з моєю дочкою. Повідомив, що вона на Україні. Додому не хотіла їхати, бо “натворила” щось в Італії. За декілька днів я знову говорила з хлопцем, він сказав, що бачив її на франківському вокзалі з безхатьками. Але говорив досить дивно. Я не знала чи вірити йому. Тоді вже звернулася в поліцію ще раз”.

Речник ГУ НП у Львівській області Іванна Кутнів журналістам повідомила, що заява від Наталії Гринів про зникнення дочки надходила, проте того ж дня жінка написала клопотання про відмову щодо розгляду.

    “Заява від матері поступила 20 липня. У ній йшлося про те, що її дочка Гринів Вікторія, повертаючись з-за кордону автобусом, зникла дорогою додому на автовокзалі. Було встановлено, що 15 липня дівчина перетнула кордон з Польщею. Це підтвердила митна служба. Тому того ж дня, 20 липня, мама дівчини написала заяву-клопотання про те, щоб її заяву з приводу зникнення не розглядати у зв’язку з тим, що стало відоме місцезнаходження дочки, а саме — 14 липня Вікторія Гринів прибула на автовокзал, а 15 липня перетнула кордон до Польщі. Мама у клопотанні вказує, що претензій до поліції немає. Тому справа закрита”,  — проінформувала Іванна Кутнів.

Після дзвінка невідомого хлопця на ім’я Микола мама каже, що звернулася у поліцію ще раз. 2 серпня Наталія Гринів написала заяву у Коломиї. Наші журналісти звернулися до начальника Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області Остапа Білейчука. Правоохоронець підтвердив інформацію. Пояснив, що заяву перенаправили до львівських колег.

    “2 серпня Наталія Гринів написала заяву про зникнення у Коломийському відділі поліції. Також приходила до нас 8 серпня і запитувала, як триває розслідування. 2 серпня заява Наталії Гринів була перенаправлена за належністю до Львівського ГУ НП. Саме там мали б проводитися заходити. Львівські правоохоронці мають здійснювати розшукові заходи по місцю зникнення дівчини. По даному факту жінка звернулася до нас, але саме у Львові мали б відкрити кримінальне провадження“,  — розповів Остап Білейчук.

Проте до львівських правоохоронців заява станом на 11 серпня не надходила.

    “Щодо заяви, яку матір написала на Коломийщині, то ми її ще не отримували”,  — наголосила речник ГУ НП у Львівській області Іванна Кутнів.

Щодо друзів Вікторії, то мама нікого не знає. Каже, дочка з ніким не спілкувалася. Хіба знайшла нових друзів в Римі. Але про них не знає нічого.

25-річна дівчина у 2014 році завершила навчання в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника за напрямком “Викладач образотворчого мистецтва”. Опісля навчання у Вікторії, розповідає мама, почалася депресія.

    “Вікторія досить замкнута. Розговорити її нереально. Вона, будучи художницею, більше малювала. У нас прекрасні стосунки. Звичайно, були сварки. Я часто казала, аби дочка шукала роботу, йшла відпочивати на дискотеку чи прогулянку з друзями, але вона не хотіла. Ходила до церкви і сиділа в інтернеті. Я не сварилася, але хотіла, щоб вона “йшла у люди”,  — розповідає мама.

Каже, вже спілкувалася “з ким могла і не могла”, але, на жаль, нічого не дізналася про дочку. Одногрупниці Вікторії наполягли, щоб виставити інформацію про зникнення дівчини в соціальні мережі. Мама дівчини погодилася, бо за декілька днів буде місяць, як про дочку нічого невідомо.

    “Ніхто нічого не знає. Ми вже одногрупників попередзвонювали і нічого. Сказали дівчата, які вчилися з Вікою, щоб писати в інтернеті про зникнення. Я погодилася”,  — наголошує пані Наталія.

Буквально через кілька годин після публікації статті про зниклу заробітчанку батько Вікторії Володимир повідомив редакцію, що донька жива і здорова, знайшли її в Калуші.

Їхала туди на роботу, яку намагалася знайти через колишьного хлопця своєї подруги. В результаті до нього дівчина не звернулася, а осіла на будівництві в лісі поблизу Калуша. Там знайшла роботу охоронцем на будові. Власнику повідомила, що батьки її працюють за кордоном, сама родом з Івано-Франківська і шукає роботу. Він запропонував їй місце сторожа.

Батько дівчини пояснює, що їх не повідомила де знаходиться, адже начебто загубила свій телефон і не пам’ятала номер телефону батька чи матері. Каже, що в дівчини й раніше були депресивні стани, тому по приїзді додому вони звернуться за приватною медичною допомогою.
 

______________________________________________

 

Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.