Ексклюзивна розмова з Надзвичайним і Повноважним Послом Італії в Україні
– Пане Посол, якою є динаміка міграційних процесів між Італією та Україною в останні роки?
– Протягом останніх 7-8 років українська громада подвоїла свою чисельність. Згідно останніх даних на 2011 рік, від 90 тисяч резидентів у 2005 році, вона збільшилася до 200 тисяч і стала однією із найчисельніших в Італії.
Мова йде про імміграцію з економічних та соціальних причин, у якій відсутній політичний фактор, що з плином часу добре інтегрувалася в італійське суспільство.
Однією із важливих характеристик потоків робочої сили є її тимчасовість. Український народ, так само, як й італійський, дуже прив’язаний до своєї землі, тому після певного періоду проживання в Італії він повертається в Україну (особливо це стосується Західних областей). Ці характеристики нагадали мені внутрішньо-європейську і трансатлантичну італійську міграцію в другій половині минулого століття. Я сказав би, що це ще одна точка зближення наших народів.
Однак, в останні роки спостерігаємо еволюцію еміграційних процесів, результати якої, ймовірно, проявляться у майбутньому. Якщо наприкінці 90-х та на початку 2000 року українці, в основному, орієнтувалися на зайнятість у сфері домашнього господарства або фізичну працю у промислових районах на півночі Італії, то в останні роки збільшується кількість тих, хто приїжджає в країну для реалізації свого професійного потенціалу. Маються на увазі студенти, дослідники, спортсмени, художники, фахівці та підприємці, яких приваблюють місцеві умови ведення бізнесу.
– Як ви оцінюєте значення українських іммігрантів для італійського суспільства?
– Як я вже говорив раніше, вважаю, що українці є однією із найбільш продуктивних, мирних, працьовитих та інтегрованих громад – як в соціальному, так і в культурному плані. Ще кілька років тому вона характеризувалася жіночим та сезонним фактором, та з часом стала потужним і незамінним чинником соціального росту країни. Маю на увазі надзвичайно важливу роботу по догляду за літніми людьми. Проте зараз Італія стає метою для українців із великою культурною та професійною кваліфікацією. Не випадково, що в останній час збільшується у геометричній прогресії кількість заяв у консульство на визнання української освіти та високої професійної кваліфікації. Це є ще одним підтвердженням еволюції еміграції, згідно вимог світового ринку. Більше того, зростає число італійців, зайнятих на підприємствах, якими керують іноземці, або ж є їхніми засновниками. Серед таких є багато українських громадян.
– Побутує думка, що італійське консульство є одним із найбільш недружелюбних, одне із тих, що найчастіше відмовляє у видачі в’їзних віз. Що ви можете сказати із цього приводу?
– Офіційні дані спростовують цю інформацію. Кількість відмов у візовому відділі Києва є на тому ж рівні, що й у інших партнерів Шенгенської зони, присутніх в Україні, й дорівнює 2-ом «фізіологічним» відсоткам. Тому твердження, що посольство Італії є особливо суворим під час видачі віз, є необгрунтованим. Якщо реквізити прохачів відповідають вимогам, вони отримують візу згідно термінів, передбачених правилами Шенгенської зони та відповідними національними вимогами.
– Італійське посольство в Україні відкрило візові центри в трьох містах України. Чи планується передача їм інших функцій, крім прийому документів для отримання віз?
– Серед заходів, які Посольство запровадило протягом останніх місяців з метою спрощення процедури подачі документів на візу, є співпраця із компанією «Visa Management Service» (VMS) та відкриття їх представництв у великих містах України. Цей захід є вкрай необхідним у такій великій державі, як Україна, тому був позитивно прийнятий її громадянами та владою.
Починаючи з березня 2013 року, філії VMS є у Львові, Одесі та Донецьку. Зараз ми вивчаємо можливості відкриття подібних відділень в інших великих містах, зокрема у Харкові.
Ці центри приймають документи на отримання віз, таким чином звільняючи громадян від обов’язкової поїздки до Києва. Звичайно, кінцевий вердикт у справі та видача дозволу на приїзд у країну залишається ексклюзивною компетенцією візового відділу у Києві. Для отримання інших консульських послуг (нотаріальних актів, актів цивільного стану, документації, сертифікатів тощо), слід звертатися у консульську канцелярію у столиці України.
Хочеться звернути увагу на багаторічну роботу Консульського кореспондента у Львові і скоре призначення почесного консула в Одесі. Вони не займатимуться візовими питаннями, а підтримуватимуть італійських громадян, які проживають або тимчасово перебувають в Україні.
– Після підписання Україною Болонської угоди, багато хто вважав, що мури до європейської освіти та кваліфікованої роботи повалено. Проте дипломи українських університетів і надалі не визнаються Італією. Що можна зробити у цьому напрямку?
– Хотілося б розрізнити два поняття. Болонська система – це прогресивний процес реформування і поступового зближення різних систем вищої освіти країн-учасниць. Він не стосується визнання Італією конкретних кваліфікацій.
Визнання навчальних університетських курсів є автономним рішенням університетів, і не залежить від національного законодавства.
– Багато українських іммігрантів очікують підписання двосторонньої угоди про пенсійне забезпечення, яка дасть можливість взаємного зарахування трудового стажу. Чому її підписання затягується та що можна зробити для вирішення цього питання?
– Я дуже добре розумію очікування багатьох українських працівників, що хотіли б більшої соціального захисту в своїй країні, та зарахування періоду, відпрацьованого в Італії. Посольство Італії готове підтримати, в межах своєї юрисдикції, ініціативи Уряду України в інтересах своїх громадян, необхідні для можливості укладення двосторонньої угоди про соціальне забезпечення.
– Дякую за розмову.
– Принагідно запрошую вашу редакцію до інформаційної співпраці.
Розмовляла Маріанна
СОРОНЕВИЧ